Стаття 53, 54 та 56.
Заходи щодо стягнення майна та інструменти конфіскації

Опис статті 53:

Кожна Держава-учасниця, відповідно до свого внутрішнього права:
a) вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб дозволити іншій Державі-учасниці подавати до своїх судів цивільні позови про встановлення правової підстави або права власності на майно, придбане в результаті вчинення будь-якого зі злочинів, визначених цією Конвенцією;
b) вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб дозволити своїм судам засуджувати тих осіб, які вчинили злочини, визначені цією Конвенцією, до виплати компенсації або відшкодування збитків іншій Державі-учасниці, якій було завдано шкоди в результаті таких злочинів; та
c) вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб дозволити своїм судам або компетентним органам, під час винесення рішень про конфіскацію, визнавати вимоги іншої Держави-учасниці як законного власника майна, придбаного в результаті вчинення будь-якого зі злочинів, визначених цією Конвенцією.

Опис статті 54 (ч.1):

Опис статті 56:

Кожна Держава-учасниця з метою надання взаємної правової допомоги відповідно до статті 55 цієї Конвенції щодо майна, придбаного в результаті вчинення будь-якого зі злочинів, визначених цією Конвенцією, або використаного під час вчинення злочинів, відповідно до свого внутрішнього права:
a) вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб дозволити своїм компетентним органам виконувати постанови про конфіскацію, винесені судами іншої Держави-учасниці;
b) вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб дозволити своїм компетентним органам, у межах їхньої юрисдикції, виносити постанови про конфіскацію майна іноземного походження шляхом винесення судового рішення у справах за злочинами про відмивання грошових коштів або такими іншими злочинами, які можуть підпадати під її юрисдикцію, або шляхом використання інших процедур, дозволених її внутрішнім правом; та
c) розглядає питання про вжиття таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб створити можливість для конфіскації такого майна без винесення вироку в рамках кримінального провадження у справах, якщо злочинець не може бути підданий переслідуванню з причини смерті, переховування або відсутності чи в інших відповідних випадках.

Без шкоди для свого внутрішнього права кожна Держава-учасниця докладає зусиль для вжиття заходів, які дозволяють їй пересилати, без шкоди для її власного розслідування, кримінального переслідування або судового розгляду, інформацію про доходи від злочинів, визначені такими відповідно до цієї Конвенції, іншій Державі-учасниці без попереднього запиту, якщо вона вважає, що розкриття такої інформації може сприяти Державі-учасниці, що одержує її, у порушенні або проведенні розслідування, кримінального переслідування або судового розгляду або може привести до надіслання цією Державою-учасницею запиту на підставі цієї глави Конвенції.

Державна оцінка

Громадська оцінка

Україна передбачила можливість конфіскації майна та активів, отриманих від злочинів, відповідно до Конвенції ООН проти корупції. Запроваджено спеціальну конфіскацію та конфіскацію без винесення обвинувального вироку (NCBF). Застосовується підхід визнання та виконання іноземного судового рішення та іноземного запиту про міжнародну правову допомогу з питань конфіскації.

Відсутня усталена практика застосування механізмів спеціальної та цивільної конфіскації. Що стосується цивільної конфіскації, то це пов'язано, зокрема, з відсутністю обов'язку подавати електронні декларації. Рішення іноземних судів виконуються, але таких випадків небагато. Україна також не домагається виконання своїх рішень за кордоном. Практика повернення конфіскованих в Україні активів за кордон відсутня.

Коротко про результати імплементації

Cтан імплементації

Україна запровадила інститут спеціальної конфіскації (статті 96-1 та 96-2 Кримінального кодексу України) як захід кримінально-правового характеру, який полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення.

В рамках міжнародного співробітництва на виконання іноземного запиту про міжнародну правову допомогу в Україні можуть бути проведені будь-які процесуальні дії. В результаті, відповідно до статті 568 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), майно, гроші, набуті від вчинення злочинів, можуть бути арештовані та конфісковані національними уповноваженими органами. Для цього, таке майно або грошові кошти мають підпадати під ознаки спеціальної конфіскації.
В Україні застосовується підхід визнання і виконання судового рішення іноземної держави про конфіскацію, а не порушення нового провадження відповідно до внутрішнього права.

Крім цього, в Україні запроваджено конфіскацію без вироку суду (NCBF) або ж «цивільну конфіскацію необґрунтованих активів» - окрема процедура за правилами цивільного судочинства, при якій стягуються активи, законність яких особа не змогла довести. Позов до ВАКС подає прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Базові положення закріплені у статтях 290-292 Цивільного процесуального кодексу України.

У 2021 році на розгляді у судах першої інстанції в порядку надання міжнародної правової допомоги знаходилось 12 запитів про визнання і виконання вироку суду іноземної держави, з яких 8 було задоволено, у двох випадках - відмовлено, один запит повернуто, а один ще не розглянуто. Також було подано 10 запитів про арешт та конфіскацію майна, з яких 7 було задоволено українськими судами, а три відхилено.

У 2022 році на розгляді у судах першої інстанції в порядку надання міжнародної правової допомоги знаходилось 2 запити про визнання і виконання вироку суду іноземної держави, з яких лише 1 був задоволений. Також було подано 2 запити про арешт та конфіскацію майна, і обидва було задоволено українськими судами.

Однак така статистика охоплює всі злочини, а не тільки ті, на які поширюється КООНПК, тож не можна говорити про активну практику застосування міжнародної співпраці у питаннях повернення активів. В частині повернення активів це пояснюється з одного боку тим, що Україна постійно вдосконалює законодавство щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і не є привабливою юрисдикцією для таких дій, а з іншого боку, в нас триває війна, і це впливає на надходження іноземного капіталу загалом в Україну. Це підтверджується і 65 місцем серед 128 країн світу за AML рейтингом Basel Institute і 78 місце зі 152 у 2023 році.

Якщо говорити про запити на конфіскацію майна за кордоном, подані вітчизняними судами, то опитані нами експерти відзначили, що у випадку з ВАКС така практика на момент підготовки звіту відсутня. Після повномасштабного вторгнення, Україна запровадила механізм санкційної конфіскації активів пособників рф (олігархів, депутатів, сенаторів рф тощо). Станом на вересень 2023 року ухвалено 29 таких рішень. Якщо говорити саме про конфісковані активи, то поки що всі вони мають місцезнаходження в Україні. Однак ймовірно що надалі можуть бути конфісковані і активи за кордоном. В такому разі відповідна практика може з’явитись зовсім скоро. Тож і Мін’юст при підготовці позовів, і ВАКС при винесенні рішень, мають діяти з урахуванням потенційної можливості конфіскації майна пособників рф за кордоном.
У випадку, коли арештоване майно іноземної держави було конфісковано Україною, запитуюча сторона може прийняти рішення про конфіскацію цього майна на свою користь для відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином. За клопотанням Офісу Генерального прокурора суд може прийняти рішення про схвалення передачі конфіскованого майна чи його грошового еквівалента на підставі запиту чи згідно з міжнародними договорами України, що регулюють такі питання розподілу. Попри законодавче закріплення, про існування такої практики в Україні за останні три роки невідомо.

В Україні кількість осіб, до яких застосовано спеціальну конфіскацію за 2021 та 2022 роки, становить 678 та 530 відповідно. При цьому, кількість вироків, що набрали законної сили саме за кримінальні правопорушення, і в них застосовано спеціальну конфіскацію, відповідно до статей (191, 209, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2) КК України (корупційні злочини) - 152 в 2021 році та 14 в 2022 році.

Опитані нами експерти відзначили, що можливість застосування спеціальної конфіскації передбачена в законодавстві, однак постійна міжнародна практика застосування цього механізму відсутня.

Станом на вересень 2023 року САП подала 10 позовів до ВАКС про визнання необґрунтованими активів (отриманими злочинним шляхом) та їх стягнення в дохід держави. В одному випадку у задоволені позову було відмовлено. Вже точно конфіскували близько 30 тисяч євро 1,25 mln UAH у колишнього депутата парламенту, якому у квітні 2022 року повідомили у державній зраді. Інші ж справи знаходяться на різних стадіях судового процесу (перша інстанція, апеляція та навіть Верховний суд). Можливим також є застосування цього механізму до іноземців, які, наприклад, можуть подавати декларації в Україні. Але практика такого застосування відсутня. Також відсутні і випадки застосування цивільної конфіскації до активів українських громадян за кордоном.

Важливо, що конфіскації підлягають тільки активи, набуті особою після 28 листопада 2019 року (дата набрання чинності спеціальним законом). Активи, набуті раніше, навіть якщо їх вартість не відповідає законним доходам чиновника, не підлягають конфіскації. Пришвидшує розгляд справи застосування саме правил цивільного судочинства з стандартом доказування «баланс вірогідності».
Також, у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну доступ до реєстру декларацій було обмежено. Крім цього, подання декларацій з 24.02.2022 року теж стало необов’язковим. З урахуванням цього, відсутні більшість даних про активи декларантів за 2021 і 2022 роки. Це вплинуло на застосування інструменту NCBF в Україні, адже одним з вагомих джерел для розуміння інформації про активи і можливість визнання їх необгрунтованими були саме електронні декларації. У зв’язку з відновленням у вересні 2023 року обов’язку подання декларацій та відкриття реєстру, прогнозуємо активізацію застосування NCBF в Україні.