2.1. Незалежність Національного агентства з питань запобігання корупції.
Передбачені в Законі про запобігання корупції гарантії є достатніми для забезпечення незалежності НАЗК. Проте окремі гарантії незалежності на практиці реалізуються не завжди вдало.
1) Процедура обрання Голови НАЗК
Після «перезавантаження» НАЗК почався конкурсний відбір першого одноособового Голови органу. У 2019 році було сформовано Конкурсну комісію з трьох іноземних експертів та трьох представників громадськості.
Процес проведення конкурсу можна оцінити дуже позитивно. Він був швидким, публічним та відкритим, а також не супроводжувався політичними чи корупційними скандалами. Всі засідання Конкурсної комісії транслювалися онлайн, також було опубліковано матеріали її засідань, результати оцінювань та окремі роботи кандидатів. Переможця конкурсу було обрано на основі об’єктивних показників. Зокрема, він відповідав усім необхідним критеріям, отримав високі бали за результатами тестування, успішно пройшов співбесіду та не отримав негативних оцінок від громадськості.
Експертне середовище також високо оцінило конкурсний відбір, до його проведення не було висловлено суттєвих зауважень. Разом з тим, існувала думка щодо необхідності більш якісного обґрунтування Конкурсною комісією своїх рішень, оскільки її фінальне рішення містило невелике обґрунтування. Зауваження також стосувалися довгої процедури призначення обраного кандидата. Сам конкурс пройшов доволі швидко, переможця обрали за місяць, проте майже місяць Уряд не призначав його на посаду.
2) Звільнення Голови НАЗК
Можна стверджувати, що на момент написання цього звіту, гарантії від свавільного звільнення Голови НАЗК не порушуються. За майже два роки роботи нового Голови, конкретних спроб його звільнити не було.
Проте успішна практика порушень зазначених гарантій мала місце раніше. Вона створила небезпечний прецедент, який може повторитися в майбутньому. Зокрема, Парламент звільнив керівництво «попереднього» НАЗК шляхом внесенням до Закону про запобігання корупції положення одноразової дії. На момент прийняття цього рішення Парламент взагалі не мав повноважень щодо звільнення керівництва НАЗК, тому всі встановлені гарантії незалежності були порушені. Такий легкий спосіб звільнення керівництва незалежних органів є дуже небезпечним та надзвичайно політизованим, оскільки часто контрольований Парламент може стати інструментом впливу на незручних для влади людей. Спроби Парламенту повторити описану практику були стосовно керівництва інших антикорупційних органів, але безуспішно.
Ще однією парламентською спробою підірвати незалежність НАЗК став законопроєкт, який передбачав додаткові підстави для звільнення голів НАБУ та НАЗК. Він, зокрема, пропонував звільняти вказаних осіб у разі їх притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Докладніше про особливості притягнення до адміністративної відповідальності – в розділі___. На практиці адміністративні справи набагато легше сфабрикувати, ніж кримінальні, що в результаті дозволило б усувати Голову НАЗК від посади у разі незгоди влади з його діяльністю. На щастя, цей та інші подібні законопроєкти парламент не підтримав.
3) Фінансове, ресурсне та кадрове забезпечення НАЗК
НАЗК достатньою мірою забезпечене ресурсами та фінансами. Це підтверджують як представники НАЗК, так і експертна громадськість. Фінансування органу збільшується кожного року із моменту його заснування. Для прикладу, у 2021 році на діяльність НАЗК виділили приблизно 14 млн євро. що на 10% більше у порівнянні із 2020 роком.
Не зважаючи на стабільне фінансування, НАЗК потребує коштів на реалізацію окремих проєктів та повноважень. Здебільшого коштів бракує на створення та підтримку різноманітних реєстрів. Експерти вказують, що для цього доволі часто доводиться залучати міжнародну допомогу. Наприклад, у 2017 році НАЗК отримало від донорів обладнання на майже 30 тисяч євро, у 2018 році оргтехніку на суму майже 2,5 тис. євро, вебсайт вартістю приблизно 19 тис. євро, і програмне забезпечення для реєстру декларацій на суму більше ніж 46 тис. євро.
Під час запровадження реєстру звітів політичних партій POLITDATA держава не виділила коштів на його розроблення і доводилося залучати кошти донорів.
Фінансування заробітних плат працівників НАЗК є на доволі високому рівні. Дослідження громадськості показує, що працівники НАЗК вважають їхню заробітну плату належною та виражають впевненість у перспективі НАЗК як роботодавця, особливо в часи пандемії COVID-19. Опитані нами колишні працівники НАЗК також вказували, що затримок у виплаті заробітніх плат не було. Приблизно 69% витрат (8 млн євро) НАЗК щорічно іде на виплати заробітних плат своїм працівникам.
В НАЗК відчутний великий дефіцит кадрових ресурсів та існує необхідність у відкритті регіональних представництв. Станом на серпень 2021 року орган забезпечений кадрами на 79,1% від максимально штатної чисельності. Більшість з опитаних нами експертів з різних сфер вказували, що НАЗК потребує додаткових працівників чи не в кожному структурному підрозділі. Особливо помітний дефіцит у Департаменті антикорупційної політики, який здійснює формування, координацію та моніторинг антикорупційної політики держави, забезпечує виконання міжнародних зобов’язань та аналізує показники і причини корупції. В ньому працює лише 13 осіб із 21-ої, передбаченої штатним розписом. Також існує гостра потреба у створені регіональних відділень НАЗК, які передбачені законом. На думку експертів вони б значно покращили роботу НАЗК на місцях. Без регіональних представництв, наприклад, доволі складно здійснювати судове представництво викривачів у судах, оскільки деякі з них можуть проживати не в столиці, а відстань між Києвом та деякими обласними центрами може сягати 800 км. Разом із цим, професійність працівників НАЗК не викликає суттєвих зауважень. Більшість здобули вищу освіту юридичного або економічного спрямування та регулярно проходять курси підвищення кваліфікації.
4) Добір працівників
Добір працівників НАЗК здійснюється двома способами - через відкритий конкурс у спеціальному порядку затвердженим Головою НАЗК та шляхом переведення з інших органів. Одразу зазначимо, що можливість зайняття посад у НАЗК шляхом переведення з інших органів слід виключити із закону. На думку експертного середовища він не забезпечує належну перевірку компетентності та доброчесності працівників за участі представників громадськості. Недоліком можна також назвати практику НАЗК (та інших органів державної влади) щодо укладання прямих тимчасових контрактів під час карантиних заходів, що дозволяло обходити конкурсну процедуру.
Натомість конкурсна процедура у НАЗК заслуговує на позитивні оцінки. Участь членів Громадської ради при НАЗК в конкурсних комісіях значно підвищує прозорість та ефективність конкурсного відбору. Саме члени Громадськості здійснюють належний зовнішній контроль за конкурсами, що приносить свої результати. Так, після “перезавантаження” в публічному просторі відсутня інформація про нечесні або підставні конкурси до НАЗК, а опитані нами колишні працівники стверджували, що порушень конкурсних процедур вони не спостерігали і про такі випадки не чули.
Попри це, варто також звернути увагу на певні недоліки самого порядку проведення конкурсів. По-перше, чинний порядок передбачає необов’язкове тестування загальних здібностей та розв’язання ситуативних завдань. Рішення про включення таких етапів конкурсу приймає конкурсна комісія в кожному конкретному випадку. На думку експертів, тестування загальних здібностей має бути обов’язковим. По-друге, на нашу думку, недоліком також є недостатня відкритість конкурсного процесу. Ми вважаємо, що варто передбачити розміщення всіх результатів кандидатів, а також запис співбесід на офіційному вебсайті НАЗК. Такий крок значно б підвищив прозорість добору.
5) Інституційна незалежність
Якщо оцінювати незалежність НАЗК як інституції, то варто передовсім наголосити на тому, що НАЗК після «перезавантаження» суттєво відрізняється від НАЗК до «перезавантаження». Зокрема, на думку громадськості, попереднє керівництво НАЗК було політично заангажованим та залежним. Крім того, навіть працівники НАЗК публічно заявляли, що працівникам НАЗК давали вказівки з Адміністрації Президента щодо результатів перевірок декларацій топ-посадовців. Саме через це орган втратив довіру і потребував щонайшвидшого реформування. Теперішнє НАЗК, своєю чергою, не фігурувало в корупційних чи політичних скандалах, які б давали підстави для розмов про залежність органу. Хоча, як справедливо зауважують експерти, стверджувати про повну незалежність “перезавантаженого” НАЗК ще зарано.
За майже два роки роботи “оновленого” НАЗК були неодноразові спроби негативного впливу на нього і органу, вже неодноразово доводилося захищати власну незалежність. Найбільшу загрозу незалежності НАЗК становить Парламент та суди. Наприклад, парламентарі не один раз намагалися позбавити НАЗК частини його повноважень через незручні рішення цього органу для влади. Проте найгучніший випадок посягання на незалежність НАЗК стався наприкінці 2020 року. Конституційний Суд України ухвалив рішення № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, яким визнав неконституційними низку положень Закону про запобігання корупції, чим фактично припинив існування декількох важливих антикорупційних механізмів та позбавив НАЗК частини його повноважень. Повноцінне повернення всіх механізмів відбулося 30 грудня 2020 року, після прийняття парламентом необхідних законодавчих змін. У результаті, антикорупційна система в Україні повноцінно не функціонувала 2 місяці, осіб, які збрехали у деклараціях за 2020 рік неможливо притягнути до відповідальності, а правоохоронним органам довелося закрити близько 4 тисяч кримінальних проваджень.
Судді КСУ ухвалювали це рішення в умовах конфлікту інтересів, після того як на декількох з них працівники НАЗК склали адміністративні протоколи через порушення Закону про запобігання корупції. Одразу після винесення рішення суддя-доповідач надіслав працівнику НАЗК лист. Його було написано французькою мовою з офіційної адреси судді slidenko@ccu.gov.ua. Переклад такий: «А тепер, – сказав Атос, загортаючись у плащ і надягаючи капелюха, – тепер, коли я вирвав у тебе зуби, гадюко, кусайся, якщо зможеш! Олександр Дюма. Три мушкетери. P.S. Тож мерсі, панове, і передайте мій привіт пану Н.».
2.2. Прозорість та контроль за діяльністю НАЗК.
Що стосується прозорості НАЗК, то передовсім слід оцінити, наскільки орган відкрито здійснює свої повноваження та наскільки легко можна знайти інформацію про його діяльність.
1) Прозорість НАЗК
Загалом можна стверджувати, що НАЗК є доволі прозорим органом. Результати його діяльності належним чином висвітлюються публічно, громадськість має вільний доступ до звітності органу, в тому числі фінансової. Разом із тим певна інформація яка мала б бути відкритою є недоступною.
НАЗК щорічно публікує розгорнуті звіти про результати своєї діяльності за рік. Вони є загальнодоступними та доволі якісними. Щорічні звіти містять інформацію про результати роботи НАЗК, статистичні дані, відомості про кошторис та його виконання тощо. У звіті, серед іншого, відображається показник ефективності НАЗК на основі самооцінки. Для цього використовуються 237 критеріїв у 8 сферах. Наприклад, у 2020 році НАЗК оцінило свою ефективність на 88 %. Звіт НАЗК у 2020 році сильно відрізняється від попередніх. Варто відзначити позитивну тенденцію до його оформлення та викладу матеріалу. Він написаний зрозумілою мовою, без надмірного вживання формальної та професійної лексики, також значно спрощує сприйняття добре виконана візуалізація статистичних даних та іншої інформації. Разом із тим, Громадська рада при НАЗК опублікувала висновок на звіт НАЗК, у якому зазначила, що він не відповідає всім вимогам закону щодо наявності інформації. Зокрема, НАЗК не відобразило інформації про результати розгляду протоколів, складених НАЗК, та висновків НАЗК. Експерти також стверджують, що багато інформації у звітах опубліковано в узагальненому вигляді, тому слід викладати її більш детально.
Високої оцінки заслуговує офіційний веб-сайт НАЗК та сторінки органу у соціальних мережах. Інформація викладена на офіційному веб-сайті є повною, а сам він є доволі зручним і зрозумілим у користуванні. Сайт НАЗК має україно- та англомовну версії. Остання є дуже обмеженою і подає лише загальну інформацію та актуальні новини, вся інша інформація, включно з можливістю повідомлення про корупцію доступна лише українською. Навігація вебсайту є доволі зрозумілою, всю інформацію розподілено за розділами, які відображають основні напрями діяльності НАЗК. Найзручніше відстежувати діяльність НАЗК можна на окремій сторінці Моніторингу. На ній можна оперативно знайти інформацію та статистичні дані про результати перевірок декларацій, протоколи складені працівниками НАЗК, винесені приписи, антикорупційні програми тощо. Вся інформація є доволі добре візуалізована та регулярно оновлюється. Разом із тим громадськість вказує на брак інформації стосовно результатів розгляду адміністративних протоколів. Зокрема, на думку громадськості, не вистачає інформації про дату направлення протоколу до суду, номери судових справ тощо. За інформацією на сайті НАЗК, такий функціонал перебуває у розробленні і скоро його буде додано до відповідного розділу.
Комунікація НАЗК також є вдалою. Пресцентр НАЗК щодня публікує актуальні новини, пов’язані з діяльністю органу, зокрема щодо загроз незалежності органу. Публікація не обмежується офіційним вебсайтом НАЗК, така інформація також частково дублюється на сторінці органу у Facebook та Telegram. Крім того, НАЗК веде англомовний Twitter.
Здебільшого НАЗК виконує вимоги щодо публікації та надання публічної інформації, проте окремі рішення органу в цьому контексті заслуговують на певну критику. НАЗК на своєму вебсайті у спеціальних розділах публікує інформацію про свій бюджет, зокрема бюджетні запити та паспорти бюджетних програм (детальна інформація щодо витрат за окремими категоріями). Також публікується інформація про публічні закупівлі органу. Вся інформація доступна у форматі відкритих даних, що дозволяє її автоматичне зчитування та опрацювання. В окремих розділах сайту існує можливість подати запит на публічну інформацію та звернення громадян в електронній формі. У цих розділах також публікуються статистичні дані щодо надання відповідей на запити та результати розгляду звернень. Із них можна зробити висновок, що переважна більшість запитів та звернень задовольняється. Незважаючи на це, громадськість вказує на певні випадки необґрунтованої відмови в наданні інформації або затримку з відповіддю. Критично громадськість ставиться також до неоприлюднення проєктів НПА НАЗК перед їх затвердженням, а також до відсутності окремих порядків та інших НПА у публічному доступі.
1) Контроль за діяльністю НАЗК
Контроль за діяльністю НАЗК здійснюється через ряд механізмів передбачених Законом про запобігання корупції. Їх можна назвати достатніми для усунення можливостей зловживань НАЗК своїми повноваженнями. Разом із тим, щодо функціонування певних механізмів виникають зауваження.
Громадський контроль є дуже ефективним способом для здійснення нагляду за діяльністю НАЗК. Його проводить Громадська рада при НАЗК, яка була сформована у червні 2020 року. До неї входять 15 представників громадських антикорупційних організацій. Їх було обрано шляхом відкритого інтернет-голосування. Під час формування теперішньої Громадської ради ні НАЗК, ні громадські організації, ні мобільні оператори не виявили втручань або інших порушень. В цьому контексті слід констатувати суттєве покращення в порівнянні із процесом формування попередньої Громадської ради. Діяльність Громадської ради є достатньо активною, зокрема її члени беруть участь в конкурсних та дисциплінарних комісіях НАЗК, надають висновки на НПА НАЗК, розглядають скарги та звернення від громадськості тощо. Крім того, Громадська рада активно висловлює свої позиції щодо актуальних проблем в антикорупційній сфері. Члени Громадської ради при НАЗК активно сприяли підготовці цього звіту.
Для забезпечення доброчесності працівників НАЗК та з метою дотримання Закону про запобігання корупції, в апараті НАЗК було створено підрозділ внутрішнього контролю НАЗК. Показники його ефективності є суперечливими та доволі низькими. На наш запит НАЗК надало відповідь, що у 2020 році службові розслідування/дисциплінарні провадження щодо працівників НАЗК не здійснювалися, хоча в офіційному звіті НАЗК за 2020 рік вказано, що було проведено 2 службових розслідування та застосовано 2 дисциплінарні стягнення щодо працівника НАЗК у виді догани. У 2020 році підрозділом внутрішнього контролю було проведено лише 5 заходів моніторингу і контролю за дотриманням працівниками НАЗК Закону про запобігання корупції, а у 2021 році було розпочато 9 перевірок працівників НАЗК на доброчесність та 13 моніторингів їхнього способу життя.
Можливо низькі показники ефективності підрозділу внутрішнього контролю пов’язані із тим, що він виконує також інші функції не передбачені Законом про запобігання корупції. Зокрема, великої критики від громадськості зазнає практика НАЗК щодо перевірок декларацій окремих категорій осіб саме підрозділом внутрішнього контролю НАЗК. Також громадськість висловлює зауваження щодо структури підрозділу, оскільки його об’єднали в одне управління із підрозділом з питань запобігання корупції (здійснює оцінку корупційних ризиків у діяльності НАЗК), що на їх думку, суперечить логіці закону, який розділяє контрольну та превентивну функцію цих двох підрозділів.
Для здійснення контролю за ефективністю НАЗК закон передбачає, проведення незалежної зовнішньої оцінки. Її має проводити незалежна комісія, що формуватиметься із залученням міжнародних партнерів. Перша зовнішня оцінка проводитиметься у 2022 році за методологією і критеріями визначеними КМУ. Громадськість не висловлює суттєвих зауважень щодо цієї методології, проте зазначає, що для зменшення впливу КМУ на НАЗК її слід було розробляти самою комісією із широким обговоренням громадськості.