Опис статті:
1. Кожна Держава-учасниця вживає заходів, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, спрямованих на запобігання корупції в приватному секторі, посилення стандартів бухгалтерського обліку та аудиту в приватному секторі та, у належних випадках, установлення ефективних, відповідних і таких, що стримують, цивільно-правових, адміністративних або кримінальних санкцій за невжиття таких заходів.
2. Заходи, спрямовані на досягнення цих цілей, можуть включати, inter alia, таке:
a) сприяння співробітництву між правоохоронними органами та відповідними приватними юридичними особами;
b) сприяння розробці стандартів і процедур, призначених для забезпечення добросовісності в роботі відповідних приватних юридичних осіб, у тому числі кодексів поведінки для правильного, добросовісного та належного здійснення діяльності підприємцями й представниками всіх відповідних професій та запобігання виникненню конфлікту інтересів, а також для заохочення використання добросовісної комерційної практики у відносинах між комерційними підприємствами та в договірних відносинах між ними та державою;
c) сприяння прозорості в діяльності приватних юридичних осіб, у тому числі, у належних випадках, сприяння вжиттю заходів стосовно ідентифікації юридичних і фізичних осіб, причетних до створення корпоративних організацій та керування ними;
d) запобігання зловживанню процедурами, які регулюють діяльність приватних юридичних осіб, у тому числі процедурами, які стосуються субсидій і ліцензій, що надаються державними органами для здійснення комерційної діяльності;
e) запобігання виникненню конфлікту інтересів шляхом установлення обмежень, у належних випадках й на обґрунтований строк, стосовно професійної діяльності колишніх державних посадових осіб у приватному секторі після їхнього виходу у відставку або на пенсію, якщо така діяльність або робота безпосередньо пов'язана з функціями, що такі державні посадові особи виконували в період їхнього перебування на посаді або за виконанням яких вони здійснювали нагляд;
f) забезпечення того, щоб приватні юридичні особи, з урахуванням їхньої структури й розміру, мали достатні механізми внутрішнього аудиторського контролю для надання допомоги в запобіганні та виявленні корупційних діянь і щоб рахунки та необхідні фінансові відомості таких приватних юридичних осіб проходили необхідні процедури аудиту й сертифікації.
3. З метою запобігання корупції кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, згідно з її внутрішнім правом і правилами, що регулюють ведення бухгалтерського обліку, надання фінансової звітності, а також стандарти бухгалтерського обліку й аудиту, для заборони таких дій, що здійснюються з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визнаних такими згідно із цією Конвенцією:
a) створення неофіційної звітності;
b) проведення необлікованих або неправильно зареєстрованих операцій;
c) ведення обліку неіснуючих витрат;
d) відображення зобов'язань, об'єкт яких неправильно ідентифікований;
e) використання підроблених документів; та
f) навмисне знищення бухгалтерської документації раніше строків, передбачених законодавством.
4. Кожна Держава-учасниця відмовляє у звільненні від оподаткування стосовно витрат, що є хабарами, які є одним із складових елементів складу злочинів, визнаних такими згідно зі статтями 15 і 16 цієї Конвенції, та, у належних випадках, стосовно інших витрат, зроблених з метою сприяння корупційним діянням.
2. Заходи, спрямовані на досягнення цих цілей, можуть включати, inter alia, таке:
a) сприяння співробітництву між правоохоронними органами та відповідними приватними юридичними особами;
b) сприяння розробці стандартів і процедур, призначених для забезпечення добросовісності в роботі відповідних приватних юридичних осіб, у тому числі кодексів поведінки для правильного, добросовісного та належного здійснення діяльності підприємцями й представниками всіх відповідних професій та запобігання виникненню конфлікту інтересів, а також для заохочення використання добросовісної комерційної практики у відносинах між комерційними підприємствами та в договірних відносинах між ними та державою;
c) сприяння прозорості в діяльності приватних юридичних осіб, у тому числі, у належних випадках, сприяння вжиттю заходів стосовно ідентифікації юридичних і фізичних осіб, причетних до створення корпоративних організацій та керування ними;
d) запобігання зловживанню процедурами, які регулюють діяльність приватних юридичних осіб, у тому числі процедурами, які стосуються субсидій і ліцензій, що надаються державними органами для здійснення комерційної діяльності;
e) запобігання виникненню конфлікту інтересів шляхом установлення обмежень, у належних випадках й на обґрунтований строк, стосовно професійної діяльності колишніх державних посадових осіб у приватному секторі після їхнього виходу у відставку або на пенсію, якщо така діяльність або робота безпосередньо пов'язана з функціями, що такі державні посадові особи виконували в період їхнього перебування на посаді або за виконанням яких вони здійснювали нагляд;
f) забезпечення того, щоб приватні юридичні особи, з урахуванням їхньої структури й розміру, мали достатні механізми внутрішнього аудиторського контролю для надання допомоги в запобіганні та виявленні корупційних діянь і щоб рахунки та необхідні фінансові відомості таких приватних юридичних осіб проходили необхідні процедури аудиту й сертифікації.
3. З метою запобігання корупції кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, згідно з її внутрішнім правом і правилами, що регулюють ведення бухгалтерського обліку, надання фінансової звітності, а також стандарти бухгалтерського обліку й аудиту, для заборони таких дій, що здійснюються з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визнаних такими згідно із цією Конвенцією:
a) створення неофіційної звітності;
b) проведення необлікованих або неправильно зареєстрованих операцій;
c) ведення обліку неіснуючих витрат;
d) відображення зобов'язань, об'єкт яких неправильно ідентифікований;
e) використання підроблених документів; та
f) навмисне знищення бухгалтерської документації раніше строків, передбачених законодавством.
4. Кожна Держава-учасниця відмовляє у звільненні від оподаткування стосовно витрат, що є хабарами, які є одним із складових елементів складу злочинів, визнаних такими згідно зі статтями 15 і 16 цієї Конвенції, та, у належних випадках, стосовно інших витрат, зроблених з метою сприяння корупційним діянням.
12.
Українське законодавство щодо прозорості приватного сектору повністю відповідає вимогам КООНПК. Проте його виконання не завжди є на належному рівні. Зокрема, через брак антикорупційної культури, комплаєнс системи розвиваються повільно і ще не стали ефективним та популярним механізмом протидії корупції в діяльності юридичних осіб. Здебільшого їх впровадження зумовлене вимогами національного законодавства (для участі в державних закупівлях) та іноземного регулювання (FCPA, UK Bribery Act тощо). На високі оцінки також заслуговує впровадження обов’язкової вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Попри впровадження відкритого Єдиного державного реєстру, який містить відомості про всі юридичні особи в Україні, викладена у ньому інформація не завжди є актуальною та достовірною. Викликом також є неефективний механізм притягнення до відповідальності, що не запобігає порушенням у приватному секторі.
Незважаючи на це, позитивно можна оцінити роботу Ради бізнес-омбудсмена, як одного із запобіжників від неправомірного впливу держави на бізнес.
Незважаючи на це, позитивно можна оцінити роботу Ради бізнес-омбудсмена, як одного із запобіжників від неправомірного впливу держави на бізнес.
Коротко про результати імплементації
Cтан імплементації
В межах аналізу цієї статті ми розкриваємо запровадження антикорупційних програм в юридичних особах, функціонування реєстру юридичних осіб та внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників. Окремо розглядаємо бухгалтерський облік юридичних осіб та оподаткування коштів отриманих як хабар.
1.1. Запобігання корупції в діяльності юридичних осіб.
Законодавство України передбачає декілька обов’язкових та рекомендованих інструментів для запобігання корупції в діяльності юридичних осіб. Так, розділ 10 Закону України «Про запобігання корупції» містить положення про антикорупційні програми юридичних осіб. Для окремих юридичних осіб встановлено обов’язок мати антикорупційну програму, а для інших - це право (детальніше в аналізі ст. 5).
Антикорупційна програма є також обов’язковою для юридичних осіб, які беруть участь у закупівлі товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 625 тисяч євро (стаття 17 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Додатково державні регулятори можуть забезпечувати створення комплаєнс-системи в окремих сферах. Наприклад, у 2020 році Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) затвердила Кодекс корпоративного управління України. У ньому, зокрема, встановлено необхідність створення системи контролю і стандартів етики, яка включає:
- внутрішній контроль;
- комплаєнс;
- політику щодо запобігання корупції;
- політику конфлікту інтересів тощо.
Законодавство України не вимагає від компаній дотримуватися норм цього Кодексу. Як і в багатьох інших країнах, в Україні він є інструментом soft law, тобто рекомендаційним документом. Його застосування наполегливо рекомендується передовсім компаніям, які виходять на ринки капіталу. Однак його можуть застосовувати і інші компанії.
Натомість у банківській сфері діють обов’язкові правила комплаєнсу, які поширюють на всі банки України. Зокрема, це: Постанова Правління НБУ №64, якою затверджено Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах”. Постанова Правління НБУ, якою затверджено Положення про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах.
Важливим аспектом протидії корупції в діяльності приватних осіб є захист їхніх інтересів від неналежного впливу державних органів. Необхідно створити відповідний правовий механізм. В Україні з 2014 року діє Рада бізнес-омбудсмена, діяльність якої спрямована на відстоювання інтересів бізнесу від неправомірних дій органів державної влади.
1.2. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
З метою належної ідентифікації усіх суб’єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон). Він регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Законом передбачено створення Єдиного державного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
За порушення Закону передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність встановлена за порушення порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи – підприємця, порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також за неподання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Санкція за вказані порушення передбачається у вигляді штрафу від 5 до 1500 євро (приблизно). Кримінальна відповідальність передбачена КК України за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації. За цей злочин встановлена санкція від штрафу до позбавлення волі до п’яти років. Також передбачено відповідальність для юридичних осіб за підкуп службової особи юридичної особи приватного права. Санкція – від штрафу до позбавлення волі.
1.3. Відомості про кінцевого бенефіціарного власника
Термін «кінцевий бенефіціарний власник» визначений у Законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
З 2014 року юридичні особи зобов’язані розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціара через Єдиний державний реєстр, зокрема, вказувати необхідну інформацію для їх ідентифікації (повне ім’я, паспортні дані, місце проживання тощо). Нова редакція Закону про запобігання та протидію зобов’язує юридичних осіб подавати оновлену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності. Згідно наказу Міністерства фінансів України, юридичні особи повинні подати державному реєстратору документи для оновлення відомостей до 10 жовтня 2021 року.
1.4. Бухгалтерський облік та фінансова звітність.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Всі підприємства ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних та міжнародних стандартів фінансової звітності. В Україні затверджено 30 національних положень (стандартів) бухгалтерської звітності.
Порядок відображення у бухгалтерському обліку, а також порядок зберігання первинних документів та іншої звітності встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Термін зберігання фінансових та бухгалтерських документів становить не менше трьох років. У разі незбереження документів протягом встановленого строку – штраф 30 євро.Відповідальною за це є посадова особа, яка здійснює керівництво підприємством.
Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією. Таким чином вона має бути оприлюднена і доступна для всіх бажаючих.
За порушення правил ведення бухгалтерського обліку, встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність:
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку тощо. Санкції - штраф у розмірі від 4 до 8 євро (приблизно) .
КК України
Підкуп, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми тощо. Санкції - від штрафу до позбавлення волі.
1.5. Оподаткування коштів отриманих як хабар.Оподаткування коштів, отриманих як хабар здійснюється на загальних підставах. Згідно з Податковим кодексом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.
2.1. Система запобігання корупції в діяльності юридичних осіб в Україні
В Україні поступово запроваджуються антикорупційні політики, система комплаєнсу та ризик-орієнтовані підходи в діяльності компаній в Україні. На нашу думку, потрібно ще рухатися в напрямку як встановлення законодавчих вимог щодо системи комплаєнсу, так і практичної реалізації та впровадження цих вимог. Розглянемо конкретні кейси.
Юридичні особи переважно ставляться до антикорупційної програми як до формальності. Хоча НАЗК затвердило Типову антикорупційну програму юридичної особи для формування загального розуміння юридичних осіб про такого типу документи, багато компаній просто дослівно копіює цей текст. Це особливо стосується компаній, для яких наявність антикорупційної програми є обов’язковою умовою для участі у державних закупівлях.
Можна констатувати, що юридичні особи не усвідомлюють позитивні аспекти ухвалення антикорупційної програми та її впливу на їхню діяльність.
Кодекси корпоративного управління лише починають прийматися в Україні. У січні 2021 року Міністерство фінансів України затвердило Кодекс корпоративного управління НЕК «Укренерго», який став першим документом на базі кодексу корпоративного управління, затвердженого НКЦПФР.
З 2017 року в Україні діє Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC). Станом на вересень 2021 року, мережа об’єднує 48 компаній. UNIC просуває стандарти відповідального бізнесу та сприяє розвитку комплаєнс-програм. Наприклад Мережа розробила Методичні рекомендації для уповноважених осіб щодо підготовки та реалізації антикорупційної програми юридичної особи .
В Україні прийнято міжнародний стандарт ДСТУ (ISO 37001:2016) ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції». Сертифікати щодо відповідності цьому стандарту отримали, зокрема, НАБУ, Банк Credit Agricole. Експерти відзначають, що міжнародні компанії, які створюють юридичні особи в Україні, швидше впроваджують систему комплаєнсу за аналогією материнських компаній. Тим більше, що вони працюють на зовнішніх ринках, де комплаєнс-системи є необхідною вимогою.
У банківській сфері НБУ сприяв створенню у банках та банківських групах системи управління ризиками. Для її прийняття було встановлено чіткі строки. Всі учасники цього ринку створили відповідні системи, включно з комплаєнс-відділами, політики щодо визначення конфлікту інтересів та кодексів етики. Такі системи зокрема створено в Приватбанку, Credit Agricole, Ощадбанку. На думку опитаних нами експертів, система управління ризиками є дієвим інструментом, банки активно застосовують ці політики у своїй діяльності. UNIC запрошує представників банківського сектору для обміну досвідом у впровадженні систем управління ризиками. Однак, навіть комплаєнс процедури в банках потребують вдосконалення. Нещодавній випадок з нападом голови правління «Укрексімбанку» на журналістів, під час здійснення ними своєї професійної діяльності показав, що навіть при наявності комплаєнс-процедур можливе їх порушення.
З-поміж проблем експерти виокремлюють недостатність працюючих систем у юридичних особах, зокрема в компаніях, що становлять публічний інтерес, та в державних компаніях, де їх запровадження є особливо важливим. Відсутність обов’язку прийняття системи управління ризиками в більшості суб’єктів господарювання, моніторингу та контролю дієвості впроваджених систем вказує на те, що ця сфера потребує розвитку та вдосконалення.
Інтереси бізнесу у відносинах з органами державної влади захищає Рада бізнес-омбудсмена, яка за наслідками розгляду скарг на державні органи може надавати рекомендації. Рада бізнес-омбудсмена у 2020 році розглянула 1737 скарг, за їх наслідками 1159 справ було закрито. Найбільше скарг подано на Державну фіскальну службу України. Показник врахованих рекомендацій державними органами становить 82%. За період своєї діяльності Рада бізнес-омбудсмена видала 17 системних звітів у різних сферах у яких наявні проблеми бізнесу в Україні. Експерти позитивно відзначають роботу Ради бізнес-омбудсмена, а також якість проведеної експертизи та сформованих звітів.
Однією з проблем, на якій наголошує Рада у своїх звітах та заявах є відсутність профільного закону про Раду бізнес-омбудсмена, що знижує кількість ефективних механізмів для захисту інтересів юридичних осіб. Станом на 1 вересня 2021 року, законопроєкт підготовлено до розгляду у парламенті.
Підсумовуючи, комплаєнс-системи в Україні проходять етап становлення. Розуміючи загальний світовий тренд, українські юридичні особи поступово впроваджують їх у свою діяльність. Експерти відзначають роль держави в цьому процесі. Кроки держави можуть бути наступними, до прикладу, забезпечення відповідальності за відсутність комплаєнс-систем у юридичних осіб, впровадження стимулів для них, навчання комплаєнс-офіцерів та постійна просвітницька робота з популяризації комплаєнс-систем в Україні.
2.2. Ведення Єдиного державного реєстру
Єдиний державний реєстр адмініструється Міністерством юстиції. Реєстр забезпечує можливість отримання відомостей про юридичну особу, зокрема:
- назву, її індивідуальний номер;
- розмір статутного капіталу;
- кінцевого бенефіціарного власника;
- дату відкриття виконавчих проваджень щодо неї тощо.
Відомості надають двома способами – безкоштовним та платним. Безкоштовний запит охоплює інформацію, перелічену вище. Пошук здійснюється за індивідуальним номером або за назвою юридичної/фізичної особи. Платний запит (приблизно 3 євро) надає такий самий обсяг інформації як і безкоштовний, але він зручніший у користуванні. Зокрема, він надає можливість пошуку інформації за відомостями про засновника/керівника/особи, що має право підпису без довіреності юридичної особи. Також платний запит дозволяє обирати конкретну дату, станом на яку формуються відомості, є можливість зберегти отриману інформацію у зручному форматі.
Сервіс є зручним та простим у використанні. Він дозволяє громадськості оперативно отримувати та відстежувати інформацію про бенефіціарну власність державних службовців, інших публічних осіб. За 2019 рік було здійснено – 682 300 платних запитів, у 2020-му – 587 678, а за 8 місяців 2021 року – 383 800. . Інформацією щодо кількості здійснених безкоштовних запитів Міністерство юстицій не володіє.
2.3. Відомості про бенефіціарних власників
Україна стала першою країною, яка передала відомості про юридичних осіб до Глобального реєстру. Для цього в травні 2017 року КМУ прийняв необхідні нормативно-правові акти.
У серпні 2020 року було впроваджено оновлене програмне забезпечення Єдиного державного реєстру, в якому відомості про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність вносяться у структурованому форматі. Це такі дані:
Статистика щодо внесення інформації про КБВ, 2020-2021рр.
Період - 11.08.2020-31.12.2020
Зареєстровано юридичних осіб 24087
Внесено відомості про кінцевого бенефіціарного власника 17208
Внесено відомості про відсутність кінцевого бенефіціарного власника 6879
Період - 01.01.2021-31.08.2021
Зареєстровано юридичних осіб 38595
Внесено відомості про кінцевого бенефіціарного власника 29843
Внесено відомості про відсутність кінцевого бенефіціарного власника 8752
Впровадження Єдиного державного реєстру має три основні проблеми. По-перше, деякі юридичні особи не вказують інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Серед основних способів уникнення вимог про оприлюднення даних щодо бенефіціарів:
використання у структурі власності компаній з офшорних юрисдикцій;
зазначення того, що бенефіціарний власник відсутній;
зазначення того, що керівник юридичної особи і є її бенефіціарним власником;
зазначення того, що номінальний власник і є бенефіціарним власником.
По-друге, значною перешкодою є актуальність даних про бенефіціарних власників, адже багато даних не оновлюються і можуть бути застарілими. Станом на червень 2019 року лише 21,6% (360660) юридичних осіб із 1672576 зареєстрованих подали обов’язкову інформацію про кінцевого вигодоодержувача. Ще 51,2% (856413) мають право не подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Майже 27% (455503) не виконали вказаних вимог. У 2020 році Держфінмоніторинг видав аналітичне дослідження «Керівні настанови щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників». Ця публікація містить аналіз міжнародних стандартів та досвіду іноземних країн у цьому питанні, а також аналіз вітчизняного законодавства, опис проблем, пов’язаних з ідентифікацією кінцевого бенефіціарного власника, зокрема:
- формальний підхід суб’єктів розкриття інформації до визначення поняття «кінцевий бенефіціарний власник»;
- встановлений законодавством строк для здійснення реєстраційної дії про кінцевого бенефіціарного власника та відсутність його продовження для перевірки наданої інформації у разі потреби;
- відсутність достатніх можливостей для належної перевірки відповідності та достовірності поданої інформації в частині встановлення контролю.
По-третє, за умови відсутності можливості для перевірки достовірності інформації органами контролю, спостерігається формальний підхід до такої перевірки. Експертна громадськість відзначила, що відсутня валідація даних (помилки в написанні ПІБ, адрес, помилки в кодах ЄДРПОУ). Також, не забезпечений постійний обмін даними між державними органами та відсутнє навчання щодо встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Все це не сприяє належній перевірці інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
У жовтні 2021 року, на момент завершення строку подання оновленої інформації лише шоста частина з необхідної кількості юридичних осіб надала оновлені відомості, як повідомив Міністр юстиції. Через недостатність часу на подання оновленої інформації, малу кількість юридичних осіб, що подала інформацію, а також складний механізм подання змін, було відстрочено подання таких відомостей на 9 місяців.
Разом з відповідними змінами були спроби внесення до законопроєкту норми, яка скасовує обов’язок подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи. Ця норма не була підтримана, зокрема, завдяки тиску громадськостіта позиції Держфінмоніторингу, які наголошували на негативних наслідках ухвалення цього законопроєкту та згубному впливі на прозорість, достовірність та актуальність даних Єдиного реєстру. Крім того, такі зміни могли вплинути на оцінку MONEYVAL щодо системи фінансового моніторингу (у своєму звіті у 2017 році він наголошував на ризиках дії таких положень).
Наразі недостатньо інформації, щоб зробити висновки про дієвість санкцій за порушення вимог подання інформації про бенефіціарних власників. Через перенесення строків подання у 2021 році, про дієвість підвищених штрафних санкцій щодо адміністративної відповідальності говорити зарано. Що ж до кримінальної відповідальності за статтею 2051 КК України, то відповідно до статистичних даних ГПУ, у 2020 році 367 кримінальних правопорушень за цієї статтею направлено до суду, з яких 221 з обвинувальним актом. Водночас, стаття 2051 КК України містить набагато ширшу кількість об’єктів правопорушення, а не лише підроблення документів у частині відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Отже, статистика не є репрезентативною повною мірою.
В Україні також функціонують приватні сервіси спрощують пошук інформації за допомогою відкритих даних, зокрема і про бенефіціарних власників. До прикладу - Youcontrol – сервіси для аналізу підприємств. З їх допомогою бізнес має змогу уникати фінансових ризиків, а журналісти та громадські активісти – розслідувати суспільно важливі справи. Крім того, експерти Youcontrol надають систематичну допомогу державним органам з метою підвищення якості отриманих даних, усунення помилок в системі та забезпечення створення та функціонування дієвих механізмів перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Нині в системі Youcontrol 5 000 000 досьє. Оформлення платної підписки коштує приблизно приблизно 1300 євро на рік. Іншим сервісом є Vkursi.pro, який дає змогу провести комплексну перевірку контрагента для уникнення потенційних ризиків. Оформлення платної підписки коштує від приблизно 200 євро до 10 тис. євро на рік.
2.4. Ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
В Україні існує проблема з оприлюдненням фінансової звітності юридичних осіб. У 2021 році Державна податкова служба вперше опублікувала фінансову звітність юридичних осіб у форматі відкритих даних. Експертна громадськість вказує, що оприлюднено лише 27.2% юридичних осіб (402486 з 1481442), які повинні вести фінансову звітність. Крім того, дані надано лише за 2020 рік.
Оприлюднення звітності дозволяє інтегрувати її з існуючими сервісами відкритих даних про юридичних осіб. Інформація використовується для поглибленого розуміння діяльності юридичних осіб.
Також є проблема і з якістю фінансової звітності. На думку експертів, викривлення у фінансовій звітності можуть виникати з таких причин:
- недостатня компетентність виконавця;
- недбале ставлення до процесу складання звітності;
- навмисне коригування окремих фінансових показників.
Якщо перші дві причини можуть бути ненавмисними, то третя має своїм підґрунтям умисел виконавця.
Підсумовуючи, Україна рухається вперед по оприлюдненню інформації щодо фінансової звітності. В майбутньому це дозволить отримувати більше даних щодо діяльності юридичних осіб. Експерти відзначають, що фінансова звітність є складовою частиною комплаєнс-системи загалом. У компаніях з розвиненою системою фінансова звітність публікується і оновлюється постійно.
Практика
Наявність відкритого Єдиного державного реєстру, який містить платну та безоплатну інформацію, яку може отримати кожен бажаючий.
Наявність приватних сервісів, які дозволяють сформувати цілісне досьє щодо юридичної особи, а також містять різні інструменти аналізу даних.
Існування національного стандарту ДСТУ (ISO 37001:2016) ISO 37001:2018 “Системи управління щодо протидії корупції”.
Діяльність Ради Бізнес-омбудсмена.
Відсутність ефективно діючої комплаєнс системи у більшості державних компаній та компаній, що становлять публічний інтерес.
Формальний підхід до прийняття та затвердження антикорупційних програм у приватних юридичних особах.
Відсутність ефективної відповідальності за невнесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.
Недостатність механізмів перевірки повноти та достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника.
Застарілість даних про кінцевого бенефіціарного власника в Єдиному реєстрі.
Актуальні дослідження та матеріали
Результати державної оцінки імплементації буде оприлюднено згодом.
Коротко про результати імплементації
Cтан імплементації
Тут буде розміщено державну оцінку стану імплементації розділу в законодавстві.
Тут буде розміщено оцінку державою стану імплементації розділу на практиці
Практика
Позитивні практики імплементації
Позитивні практики імплементації
Позитивні практики імплементації
Негативні практики імплементації
Негативні практики імплементації
Негативні практики імплементації
Актуальні дослідження та матеріали
1. "Назва документу"
2. "Назва документу"
3. "Назва документу"
4. "Назва документу"
5. "Назва документу"
Ваші пропозиції
У разі наявності пропозицій та додаткової інформації, що допоможе зробити викладену інформацію краще, просимо звернутися за наступною формою
Конференція 2021
Київ, вул. Шовковична 24, офіс 14
+38 (063) 763-85-09
office@izi.institute
Конференція 2023
Підписатись на оновлення
Отримуйте сповіщення про оновлення платформи
Громадські звіти
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
Державні звіти
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020
08.11.2020
Державний звіт про реалізацію імплементації конвенції ООН проти корупції в Україні
08.11.2020