Стаття 52 та 58.
Запобігання відмиванню коштів

Опис статті 52 (частина 1):

Без шкоди для положень статті 14 цієї Конвенції кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними, відповідно до її внутрішнього права, щоб вимагати від фінансових установ, на які поширюється її юрисдикція, перевіряти особу клієнтів, вживати обґрунтованих заходів для встановлення особи власників-бенефіціарів коштів, депонованих у великому розмірі, і вживати більш жорстких заходів контролю щодо рахунків, які намагаються відкрити або які відкриті особами, які мають або мали значні державні повноваження, членами їхніх сімей і тісно пов'язаними з ними партнерами або від імені будь-яких перерахованих вище осіб. Такі більш жорсткі заходи контролю обґрунтовано покликані виявляти підозрілі операції з метою надання інформації про них компетентним органам, і вони не повинні тлумачитись як такі, що перешкоджають або забороняють фінансовим установам вести справи з будь-яким законним клієнтом.

Опис статті 58:

Держави-учасниці співробітничають одна з одною з метою запобігання і боротьби з переказуванням доходів здобутих злочинним шляхом, визначених цією Конвенцією, а також сприяння використанню шляхів і способів вилучення таких доходів і з цією метою розглядають питання про створення підрозділу для збирання оперативної фінансової інформації, який нестиме відповідальність за отримання, аналіз та надіслання компетентним органам повідомлень про підозрілі фінансові операції.

Державна оцінка

Громадська оцінка

Українське законодавство всебічно регулює питання боротьби з відмиванням грошей відповідно до статей 52 і 58 Конвенції ООН проти корупції. Запроваджено спеціалізовану термінологію, процедури та правила, а також створено національні підрозділи фінансової розвідки (ПФР).

Фінансові установи здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до законодавства. Залишаються проблеми з оновленням даних про кінцевих бенефіціарних власників у національному реєстрі. Існує заборона на роботу з банками-оболонками, триває процес приведення статусу політично значущих осіб (PEP) у відповідність до міжнародних стандартів, який має враховувати існуючу в Україні практику. Обмін інформацією між Держфінмоніторингом та іноземними ПФР є достатньо налагодженим.

Коротко про результати імплементації

Cтан імплементації

В Україні ухвалено Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі - Закон про запобігання та протидію), який є профільним Законом у сфері повернення активів.

Зокрема, в Законі про запобігання та протидію визначено терміни «ідентифікація» та «верифікація» клієнта. Ідентифікація - це заходи, що вживаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних. Натомість, верифікація - це заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.
Ідентифікація та верифікація здійснюються до встановлення ділових відносин. Проте, з метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин або після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.
Додатково у Законі про запобігання та протидію визначено необхідність зберігання протягом не менше 5 років документів, даних про клієнта після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом. Причому такий строк може бути й вище, якщо це буде визначено зважаючи на ризик-орієнтований підхід.

Законом про запобігання і протидію також визначено і поняття «кінцевого бенефіціарного власника» (надалі - КБВ), яке ми вже описували при аналізі імплементації статті 12 КООНПК. Систему отримання, контролю і оновлення інформації про КБВ та структуру власності закріплено статтею 51 Закону про запобігання та протидію. У випадку неможливості встановлення даних, що дають змогу встановити КБВ, СПФМ зобов’язаний:

відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин;
відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин;
закрити рахунок / відмовитися від проведення фінансової операції.

Поняття «політично значущих осіб» (надалі - ПЗО) охоплює фізичних осіб, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Національні / іноземні публічні діячі - це фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років в Україні / в іноземних державах визначні публічні функції. Встановлено також перелік посад, які відповідають цим категоріям.
Пов’язаними з ПЗО є фізичні особи, щодо яких відомо, що вони мають спільне з ПЗО бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням або мають будь-які інші тісні ділові зв’язки з ПЗО, а також, що вони є КБВ юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були утворені для вигоди ПЗО.
Членами сім’ї ПЗО є чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

Для збирання оперативної фінансової інформації в Україні функціонує Державна служба фінансового моніторингу України (надалі - Держфінмоніторинг), про яку ми зазначали при аналізі статті 14 КООНПК. В Україні закріплена та розвивається адміністративна модель підрозділу для збирання оперативної фінансової інформації. Держфінмоніторинг виконує роль сполучної ланки між фінансовими та іншими секторами, на які поширюється зобов’язання щодо подання звітності. Додатково Держфінмоніторинг виконує аналітичну функцію - формує аналітичні матеріали, звіти, а також надає офіційні рекомендації щодо виконання зобов’язань із запобігання переказам доходів, здобутих злочинним шляхом, та їх виявлення.

В Україні законодавством визначено поняття "банк-оболонка". Зокрема, банк-оболонка - установа-нерезидент (банк, інша фінансова установа, установа, що здійснює діяльність, подібну до діяльності фінансових установ), що не має фізичної присутності в країні реєстрації та ліцензування та не є частиною регульованої фінансової групи, що підлягає ефективному консолідованому нагляду. Зазвичай їх використовують для ухилення від фінансового контролю та уникнення виявлення корупційних схем. Виявлення таких установ сприяє створенню ефективних механізмів запобігання фінансовій корупції, забезпеченню прозорості глобальних фінансових операцій, а також є важливим у контексті повернення активів.

В Україні запроваджено дистанційну ідентифікацію та верифікацію. Існують повноцінні моделі (без встановлення лімітів на обсяги операцій) та спрощені (з наявними лімітами на обсяги операцій).

До повноцінних моделей належать:

Верифікація за допомогою Системи BankID НБУ та кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Спілкування клієнта та уповноваженого працівника через відеотрансляцію.
Шерінг Е-паспорта шляхом інтеграції з ДІЯ.

До спрощених механізмів верифікації відносять:

Отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта.
Отримання копій ідентифікаційних документів, засвідчених КЕП власника таких документів.
Зчитування ідентифікаційних даних із безконтактного електронного носія, імплантованого до ID-картки.
Верифікація даних через Бюро кредитних історій.
Здійснення першої операції на символічну суму з переказу коштів із власного рахунку, відкритого в іншому банку України.

Спрощені моделі використовуються, якщо ризик ділових відносин з клієнтом (фінансової операції без встановлення ділових відносин) є низьким, а також застосовуючи відповідні ліміти. Загальний ліміт на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками та електронними гаманцями, відкритими клієнту в банку, не має перевищувати ≈1 тис. євро на місяць (приблизно) та ≈10 тис. євро на рік (еквівалент), а загальний залишок — ≈1 тис. євро. При цьому банк може використовувати будь-яку з двох вищезгаданих моделей спрощеної ідентифікації та верифікації клієнтів.

При цьому, у 2023 році Національний банк України (надалі - НБУ) посилив нагляд за банківським ринком наслідком чого стало накладення штрафів на банки. Загальна сума штрафів, за підсумками першого кварталу 2023 року, становила близько 6 млн євро. Це в 1,3 раза більше, ніж за весь 2022 рік. Переважна більшість штрафів стосується фінансового моніторингу.

Крім того, в Україні проводиться робота із забезпечення функціонування єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів задля запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму. Наразі, реєстр не створено. Подальше доопрацювання реєстру планується на травень-червень 2024 року.

Доступ до інформації про КБВ забезпечується за допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР). На особливостях та проблемах функціонування ЄДР ми зупинялись при аналізі імплементації статті 12 КООНПК. Відлік строку оновлення інформації про КБВ у ЄДР розпочався 11 липня 2021 року та мав закінчитись 11 липня 2022 року, з необхідністю щорічного підтвердження інформації з 2023 року. У зв’язку із введення воєнного стану на території України, постановою Кабінету Міністрів України цей обов’язок відтерміновано до завершення воєнного стану. Додатково Міністерство юстиції України своїми Листом повідомило, що така інформація може бути надана протягом 3 місяців з дня скасування воєнного стану в Україні. При цьому, потреба подання інформації про КБВ при створенні юридичної особи або при державній реєстрації змін все одно залишається, так само як і юридичне право та технічна можливість зробити це протягом дії воєнного стану.

На розв'язання проблеми з верифікацією та оновленням відомостей про КБВ державне підприємство «НАІС» у червні 2023 року оновило програмне забезпечення ЄДР. Зокрема, запроваджено нову реєстраційну дію «Державна реєстрація підтвердження достовірності відомостей про КБВ та/або структуру власності».

Також в цьому аспекті, Міністерство фінансів України у 2021 році затвердило Положення про форму та зміст структури власності, а у вересні 2023 року КМУ та НБУ затвердили Методологію визначення юридичною особою КБВ.

У червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу та отримала 7 рекомендацій, однією з яких було запровадження європейських підходів боротьби з відмиванням коштів, а саме — уніфікація вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів групи з фінансових заходів FATF. На її виконання КМУ вже схвалено Стратегію повернення активів на 2023−2025 роки та здійснюється робота по вдосконаленню регулювання статусу ПЗО.

FATF вказує, що статус публічного діяча є довічним і не може обмежуватися трьома роками після залишення значущої посади. 3 урахуванням цього, Україна отримала рекомендацію Комітету Ради Європи усунути вказану технічну невідповідність та виконала її. Проте у листопаді 2022 року, Верховна Рада повернула термін у три роки щодо статусу ПЗО, що є показником негативної тенденції розвитку законодавства.

У відповідь на ризики, висловлені міжнародними партнерами, народні депутати України у вересні 2023 року внесли проєкт Закону, яким планується виключити обмежувальний строк статусу ПЗО у три роки. Наразі, проєкт Закону прийнято за основу та готується до розгляду у другому читанні.

Також прийнята Постанова Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» № 107. Цей акт уточнює поняття «поглибленого моніторингу» ПЗО. Такими діями є оперативне виявлення установою: фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій; фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням установи щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в установі інформацію щодо клієнта; нових істотних обставин та подій щодо ПЗО, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.

Однак, у червні 2023 року Правління НБУ пом’якшило деякі вимоги здійснення посиленої перевірки ПЗО. Відтепер, банки мають відійти від формального підходу до встановлення рівня ризику ПЗО. У кожному окремому випадку присвоєння будь-якого рівня ризику має бути належним чином обґрунтовано. Крім того, підвищено ліміти на обсяги фінансових операцій за всіма рахунками ПЗО, відкритими в банку, з ≈5 тис. євро за квартал до ≈10 тис. євро за місяць, що є однією з умов для невжиття заходів з встановлення джерел статків (багатства) ПЗО.

В рамках аналізу статусу ПЗО варто зазначити, що в Україні у разі якщо ПЗО або член його сім'ї відкриває валютний рахунок в установі банку-нерезидента відповідний суб'єкт зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн (від 42 євро до 83 євро). З 2021 року інформування НАЗК здійснюється лише шляхом заповнення відповідної електронної форми повідомлення після автентифікації у персональному електронному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Слід зазначити, що повідомлення подаються незалежно від того перебуває суб'єкт подання в Україні чи за її межами.

СПФМ, що є фінансовими установами, заборонено відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки та встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами — нерезидентами, щодо яких відомо, що вони підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками.

Такі заборони визначається на рівні внутрішніх документів банків. Наприклад, в АТ КБ «ПриватБанк» заборону встановлено так: «банк відмовляється від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовляє особі (клієнту) у відкритті рахунка (обслуговуванні), у разі, якщо фінансова установа — кореспондент є банком — оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою». В АТ «Кредобанк»: «банк не співпрацює з компаніями-оболонками та банками-оболонками».

Діяльність Держфінмоніторингу стосовно виконання його основних функцій та співпраці з СПФМ та СДФМ ми також детально описували під час аналізу імплементації статті 14 КООНПК. Обмін інформацією з питань фінансового моніторингу в Україні забезпечений запровадженням електронної захищенної інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний кабінет системи фінансового моніторингу», надалі - ІСФМ).

Держфінмоніторинг співпрацює з іноземними підрозділами фінансової розвідки (надалі - ПФР), міжнародними, міжурядовими організаціями. У 2022 році Держфінмоніторингом забезпечено взаємодію та інформаційний обмін зі 147 ПФР. Таким чином, до компетентних органів іноземних держав було направлено 1 242 запити та отримано 965 відповідей на запити від 104 ПФР іноземних держав. Також, Держфінмоніторингом було отримано 245 запитів від 46 іноземних ПФР та надано 395 відповідей до 67 ПФР іноземних держав. Станом на 2023 рік, Держфінмоніторингом вже укладено 80 Меморандумів про взаєморозуміння з іноземними ПФР.