2.1. Система Prozorro. Публічні закупівлі функціонують через електронну систему Prozorro. Вона була розроблена завдяки співпраці громадської організації Transparency International Ukraine, приватних електронних майданчиків, IT-компанії Quintagroup та Міністерства економіки. У 2016 році Quintagroup передала систему Prozorro державному підприємству «Прозорро». З 1 квітня 2016 року система Prozorro стала обов'язковою для центральних органів влади та монополістів, а з 1 серпня 2016 року – для решти публічних замовників. Prozorro об’єднує наразі понад 35 тисяч державних та комунальних органів влади та підприємств (замовники товарів, робіт та послуг) та близько 250 тисяч комерційних компаній (постачальники). У 2019 році було проведено дослідження TI Ukraine, яке показало, що 54% учасників публічних закупівель здебільшого задоволені роботою системи Prozorro. Реєстрація на публічні закупівлі здійснюється через приватні авторизовані майданчики Prozorro, які є частиною системи Prozorro, через яку замовники та постачальники працюють у системі. Всі дії учасників закупівель здійснюються через особистий кабінет на електронному майданчику. Існує 13 конкуруючих між собою приватних авторизованих майданчиків для закупівель, правила користування якими є у відкритому безкоштовному онлайн-доступі. Замовники працюють безкоштовно, а постачальники сплачують відсоток залежно від вартості закупівлі. Оголошення про закупівлю видно абсолютно всім, що унеможливлює приховування будь-якої інформації. Крім того, охочі можуть ознайомитись з усією історією замовника і поставити будь-які запитання. Така система усуває монопольну роль держави та пов’язані з цим корупційні ризики. На думку експертної громадськості, наявність такої системи (державне підприємство та приватні майданчики) дає змогу, з одного боку, розвивати та підтримувати конкуренцію, а з іншого – запобігати маніпуляціям та неконкурентній поведінці майданчиків. Будь-хто, виконавши необхідні вимоги, може стати майданчиком закупівель. У разі неякісної роботи замовники можуть змінити майданчик. У 2020 році відбулось 3,74 млн процедур закупівель, кількість замовників становила 37,9 тис., учасників – 246,29 тис. Із них: допорогові закупівлі (без використання електронної системи) застосовуються в понад 3,48 млн закупівель, сукупною вартістю понад 6 млрд євро. Надпорогові закупівлі (з використанням електронної системи) застосовуються у близько 259 тис. випадків, але їх сукупна вартість – понад 31 млрд євро. У 2021 році (станом на 30 вересня 2021 року) – кількість процедур = 3,64 млн, замовників – 33,17 тис., а учасників – 224,60 тис. Із них: допорогові закупівлі (без використання електронної системи) застосовуються в понад 3,40 млн закупівель, сукупною вартістю понад 4,4 млрд євро. Надпорогові закупівлі (з використанням електронної системи) застосовуються у близько 240 тис. випадків, але їх сукупна вартість – понад 26 млрд євро. За даними Prozorro, використання електронної системи дозволило зекономити у 2020 році понад 1,8 млрд євро, а у 2021 році (станом на 30 вересня) – понад 1 млрд євро. Наведені вище дані свідчать про те, що 93 % закупівель є допороговими, і лише 7 % – надпороговими. Водночас сукупна вартість надпорогових закупівель є в 5 разів вищою (31 млрд євро проти 6 млрд євро) за сукупну вартість допорогових закупівель. Це свідчить про обґрунтованість застосування електронної системи для вартісних закупівель. Щодо допорогових закупівель, то введення спрощених закупівель у 2020 році дозволило забезпечити прозорість та підзвітність закупівель, створило можливості контролю за ними. За рік застосування спрощених закупівель вдалося заощадити майже 100 тис. євро. Водночас наявні і ризики під час їх проведення. Замовники найчастіше скаржилися на неточності в ЗПП, тривалість спрощених закупівель і нерозуміння вимог до строків проведення спрощених закупівель, учасники згадували проблеми, пов’язані з неможливістю оскарження спрощених закупівель в АМКУ, змовами та дискримінацією. Окремо слід наголосити на новому, особливому типі закупівлі – е-каталог Prozorro market. Він був введений в експлуатацію нещодавно, у 2020 році, проте вже показав свою ефективність. Prozorro market, з одного боку, усуває чимало корупційних ризиків та інших недоброчесних практик під час допорогових закупівель, а з іншого боку, значно скорочує час проведення закупівель та спрощує саму процедуру. Е-каталог постійно розвивається, додаються нові товари. Недобросовісних постачальників після попередження можуть виключити з системи. На думку експертів, Prozorro market є легким у застосуванні, а його запровадження позитивно впливає на спрощені закупівлі. 2.2. Плани закупівель Річні плани закупівель підлягають опублікуванню. Вони публікуються на сайтах державних органів різних рівнів – від центрального до місцевого, а також на сайті data.gov.ua (портал, на якому розміщено великий масив відкритих даних державних органів), де кожен охочий може знайти інформацію щодо коштів розпорядника, який його цікавить. Інформація про річні плани закупівель потрапляє і до центральної бази даних Prozorro. Одночасно з оприлюдненням на порталі інформація відображається і на майданчиках Prozorro,. Доступ до всієї інформації є безоплатним та вільним. Вся інформація про закупівлі може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації або на вебсайті замовника. На думку опитаних нами експертів, Україна є однією із зразкових країн щодо публікації планів закупівель та обсягу інформації, яку потрібно надати учасникам публічних закупівель. При цьому вони зазначають, що не було спроб приховувати або не відображати інформацію про план закупівлі. 2.3. Критерії визначення переможців закупівель Наявні критерії визначення переможців закупівель застосовуються по-різному. Якщо ціновий критерій застосовується у всіх випадках, то критерій життєвого циклу та нецінові критерії не так часто обираються замовниками. З початку 2017 року до грудня 2020 року замовники використали нецінові критерії у 0,7% закупівель (у тих випадках, де їх можна було застосовувати), загалом 12996 разів. Дослідники виявили: що більшою є сума оголошених закупівель, то з більшою вірогідністю застосовуються нецінові критерії. Наприклад, у діапазоні до 16 тис. євро кількість випадків використання нецінових критеріїв становила 6 випадків на 1000 закупівель. Натомість у закупівлях понад 3 млн євро цей показник збільшився до 115 на 1000. Складність застосування нецінових критеріїв полягає в неоднаковому підході до тлумачення норми ЗПП. Якщо АМКУ вважає, що перелік критеріїв є вичерпним, то Міністерство економіки, навпаки, зазначає про невичерпність нецінових критеріїв. Така практика не сприяє їх широкому застосуванню. Критерій життєвого циклу введено у систему Prozorro нещодавно, у квітні 2021 року. Саме тому широкої практики застосування цього критерію ще немає. З огляду на це, оцінювати його дієвість зарано. Проте думки експертів розділилися: одні вказують на можливість зловживань цим критерієм для обрання необхідного переможця, інші не погоджуються з таким твердженням. 2.4. Особливості проведення публічних закупівель Публічні закупівлі в Україні мають свої особливості, що підвищують якість їх проведення і сприяють дотриманню учасниками усіх необхідних процедур. 1) Перед допуском учасника до закупівлі всі замовники перевіряють інформацію про кінцевого бенефіціарного власника у державному реєстрі. Якщо інформація в цьому реєстрі не збігається з інформацією в наданих документах, замовник відхиляє пропозицію. Проте варто зауважити, що проблемою є застарілість і неповнота даних у державному реєстрі. Докладніше про цю проблему в розділі ____. У цьому контексті важливо зазначити про практику відхилення тендерних пропозицій на вказаній підставі. АМКУ не завжди вважає обґрунтованим відхилення тендерних пропозицій через відсутність відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо відсутня інформація про засновників учасника, які є юридичними особами, відхилення тендерної пропозиції вважається правомірним і АМКУ стає на бік замовника. Однак, якщо відсутня інформація про засновників учасника, які є фізичними особами, відхилення тендерних пропозицій учасників вважається неправомірним і учасник може брати участь у тендері. 2)Існує так званий «чорний список» підприємців, яким заборонено брати участь у закупівлях. Цей список інтегровано в систему Prozorro. Також замовники можуть перевірити цю інформацію, використовуючи опублікований на сайті АМКУ документ із переліком осіб, яким заборонено брати участь у процедурах закупівель через вчинення антиконкурентних узгоджених дій протягом останніх трьох років. АМКУ постійно і послідовно оновлює ці дані, а неточності можливі лише у випадках оскарження рішень про включення до документа учасниками через суд. Варто зазначити, що публікацію цього списку доцільніше вести у форматі офіційного реєстру, що забезпечить простоту використання, прозорість, сталість функціонування і відповідальність осіб, які його ведуть, за достовірність та вчасне оновлення даних. 3) Перелік учасників закупівель не публікується до завершення подання пропозицій і поправок. Це запобігає можливій змові учасників та дає змогу підвищити конкурентність і прозорість закупівлі. Як зазначено вище, в Україні з метою врегулювання всіх особливостей здійснення важливих у сучасних умовах закупівель ухвалено окремий Закон «Про оборонні закупівлі». Закон містить багато позитивних новацій, про які зазначають експерти. Зокрема це: - запровадження трирічного планування оборонних закупівель, що дасть змогу замовникам та учасникам якісно сформувати довгострокові плани та бюджети; - обмеження секретності до розумних меж, що захистить унікальні українські розробки від зовнішніх розвідок і водночас позбавить можливостей зловживати грифом «таємно» під час закупівлі конкурентних товарів; - формування відкритого реєстру постачальників, що зменшить вплив політичних зв'язків та обмежить участь фіктивних фірм тощо. Незважаючи на доволі високу якість закону та позитивну оцінку експертного середовища, закон так і не запрацював на практиці. Станом на січень 2021 року не було створено відповідної підзаконної нормативно-правової бази для запуску необхідних механізмів, зокрема не розроблено близько 30 НПА. Не полегшує ситуації і закритість та секретність інформації, що не дозволяє громадськості здійснювати ефективний контроль за використанням коштів. 2.5. Проведення закупівель у державних органах Публічними закупівлями в державних органах займаються тендерні комітети. Вони складаються з кількох (5–10) працівників органу, які часто навіть не мають жодного стосунку до питань, пов’язаних із закупівлями. У результаті тендерні комітети є не достатньо ефективними і мають низку недоліків, зокрема: - потребували великих людських та часових ресурсів; - складалися з осіб, які не мають достатнього рівня професіоналізму для того, щоб ухвалювати рішення щодо закупівель; - передбачали «колективну відповідальність», тобто відсутність відповідальності окремих посадових осіб. Для вирішення зазначених проблем створено інститут уповноваженої особи. Це окрема посадова особа, відповідальна за організацію та проведення процедур закупівлі. Проведені дослідження показали, що впровадження такого інституту дало змогу скоротити час організації допорогових закупівель (на 2 години), надпорогових (на 5 годин), зменшити частку невдалих процедур (з 30% до 20%). Станом на вересень 2021 року триває перехідний період, тобто одночасно існують тендерні комітети та уповноважені особи. Проте з 01.01.2022 уповноважена особа буде проводити всі закупівлі. Перехідний період було запроваджено, зокрема, для надання можливості уповноваженим особам підтвердити свою кваліфікацію. Кожна уповноважена особа зобов’язана до 01.01.2022 пройти тестування на вебпорталі для підтвердження необхідного рівня знань у сфері публічних закупівель. На думку експертної громадськості, основна перевага інституту уповноваженої особи – наявність персональної відповідальності за проведення закупівель. В органі буде відповідальна особа за весь процес закупівель, яка не виконуватиме іншу оплачувану роботу. З ризиків цього нового інституту експерти називають низький рівень заробітної плати та обсяг навантаження на уповноважену особу, оскільки щорічно проводиться велика кількість закупівель. Додатково слід зазначити, що постійно триває пошук інструментів спрощення закупівель. У 2021 році громадськість представила закупівельні політики – алгоритм дій під час публічних закупівель, який має мінімізувати ризики неуспішних закупівель. Перший такий документ було прийнято у Вінницькій області. Цей інструмент можна оцінити доволі позитивно, однак про його успішність на практиці говорити зарано, оскільки він ще не набув широкого застосування. 2.6. Виконання договорів публічних закупівель Однією з проблем у сфері публічних закупівель є виконання договорів закупівель, тобто фактичного постачання товарів або надання послуг чи виконання робіт. Замовники самостійно проводять контроль за повнотою виконання договору. Спеціального органу, який би контролював виконання, немає. Частково інформацію про виконання може перевірити ДАСУ в межах ревізії. Натомість інформацію про виконання договорів за результатами публічних закупівель отримати доволі складно. Експертна громадськість зазначає, що замовники не надають такої інформації, посилаючись на її закритість, а отже потрібно робити запити. У зв’язку з цим виникає потреба вдосконалення процедур контролю за виконанням вказаних договорів. Експерти пропонують запровадити такі кроки: - надавати громадськості за запитом документи, що підтверджують виконання договору (наприклад, акт приймання-передачі); - вдосконалити систему, щоб замовник підвантажував необхідні документи про виконання договору у систему; - вести окремий облік інформації про виконання договорів; - оприлюднювати акт, яким підтверджується досвід виконання поставок аналогічних товарів / робіт / послуг. Цікавим у цьому контексті є приклад АТ «Укрпошта». Через проблеми з належним виконанням договорів було ухвалено рішення запрошувати на приймання товару конкурентів постачальника, які також змагалися в тендері, але не перемогли. У такий спосіб Укрпошта змогла кардинально змінити якість товарів, що постачаються. Причому для компанії-замовника це була абсолютно безкоштовна процедура. 2.7. Винятки із Закону Більшість закупівель проводяться в електронній системі у порядку, встановленому ЗПП. Проте є випадки виведення з-під дії ЗПП окремих категорій товарів, робіт чи послуг. Численні законопроєкти, спрямовані на виведення окремих категорій, реєструються щороку. Зазвичай запропоновані винятки не мають достатнього обґрунтування, тому більшість із них відхиляється парламентом. Проте існують випадки, коли певні ідеї було підтримано. Зокрема, 3 червня 2021 року у ЗПП внесено зміни, згідно з якими з-під його дії вивели «роботи з будівництва (у тому числі супровідні цим роботам послуги) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Київська область)». Зміни було прийнято, незважаючи на негативну оцінку як державних органів (НАЗК, АМКУ, ДАСУ), так і громадськості. Вартість таких робіт сягає 2,6 млрд євро, а закупівлі проводяться без використання Prozorro. Це істотно впливає на прозорість використання коштів державного бюджету. Так звані «COVID-закупівлі» теж було виведено з-під дії ЗПП у зв’язку з пандемією COVID-19. Це було необхідним кроком для скорочення часу закупівлі особливо важливих товарів. Проте повернення до повноцінних закупівель цих товарів відбувається дуже повільно та поступово. Станом на 20 жовтня 2021 року укладено понад 190 тис. договорів закупівель за COVID-процедурою загальною вартістю понад 1,2 млрд євро. Окремі експерти вказують на необхідність пришвидшення цих процесів і здійснення звичайних закупівель за стандартними правилами без жодних винятків, адже це, зокрема, сприяє корупції. Ще одним винятком стала можливість проведення закупівель до Дня Незалежності України та Дня Конституції за переговорною процедурою, без конкурентних торгів. За оцінкою Міністерства фінансів України, вартість заходів становила понад 150 млн євро, причому за рахунок доданих масштабних інфраструктурних проєктів, які не стосуються святкування Дня Незалежності. Такі зміни негативно впливають на використання бюджетних коштів. 2.8. Контроль у сфері публічних закупівель Як зазначено вище, контроль у сфері публічних закупівель здійснюють шість суб’єктів. Але, незважаючи на це, експерти наголошують, що система контролю працює недостатньо добре або не працює взагалі. По-перше, це пов’язують зі співвідношенням кількості закупівель та кількості проведених перевірок. Щорічно відбувається близько 3 млн закупівель, а система контролю дозволяє перевірити лише декілька тисяч. Безперечно, це негативно впливає на забезпечення невідворотності покарання порушників. По-друге, система контролю має концептуальний недолік, адже полягає суто у фінансовій перевірці, але не передбачає контролю за ефективністю чи доцільністю проведення таких закупівель. Експертна громадськість наголошує на тому, що є випадки, коли мільйонні закупівлі здійснюються для незрозумілих цілей. Важливо зазначити, що кожен із суб'єктів контролю має свої повноваження та функції, тому здійснює контроль окремих аспектів публічних закупівель. У цьому контексті вважаємо за потрібне описати діяльність кожного органу. Державна аудиторська служба проводить моніторинги, перевірки та ревізії закупівель. Протягом 2020 року Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснили моніторинг 9,7 тис. процедур закупівель (0,25% від загальної кількості закупівель у 2020 році) загальною вартістю близько 5,5 млрд євро (15% від загальної вартості закупівель у 2020 році), за результатами яких виявлено порушення законодавства замовниками під час здійснення 8,7 тис. закупівель (майже 90% охоплених контролем) загальною вартістю близько 4,6 млрд євро. У більшості випадків (5,4 тис. закупівель) замовники допустили порушення законодавства, які мали вплив на результати закупівель, передовсім через неправомірні рішення під час розгляду тендерних пропозицій, укладення договорів про закупівлю і внесення до них змін, застосування переговорних процедур закупівель. Варто наголосити, що результати моніторингів можуть бути оскаржені замовниками. Суди першої інстанції під час розгляду скарг щодо висновків за результатами моніторингів удвічі частіше стають на бік замовників (71%), ніж аудиторів (29%). В апеляційних судах теж частіше програють аудитори – 74% проти 26%. Верховний Суд – 78% проти 22% на користь замовників. Однією з найпоширеніших причин програшу аудиторів у судах є те, що вони недостатньо чітко вказують, як саме (тобто в який спосіб) замовник має усунути порушення. Відсутність таких вказівок у висновку Держаудитслужби може свідчити про невизначеність такого висновку. Наявність вказівок у майбутньому дасть змогу запобігти вчиненню аналогічних порушень. За результатами проведених заходів контролю Держаудитслужбою у 2019 році притягнуто до адміністративної відповідальності лише 120 посадових осіб замовників, у 2020 році – 426 осіб, у січні – липні 2021 року – 302 особи. Експерта громадськість наголошує на необхідності вдосконалення механізму притягнення до відповідальності, оскільки на практиці він діє недостатньо, що підтверджується вказаною вище статистикою (співвідношення виявлених порушень і кількості фактично притягнутих до відповідальності посадових осіб). Це пов’язано з окремими процедурними недоліками (неправильне оформлення процесуальних документів, можливість уникнення відповідальності через ненадання відомостей про особу порушника, закінчення строків притягнення до відповідальності тощо) та завантаженістю Держаудитслужби. Докладніше про інші проблеми притягнення до адміністративної відповідальності – у розділі ___. Як варіанти виходу з цієї ситуації експерти називають спрощення механізму накладення штрафів та посилення ризик-орієнтованого підходу з метою виявлення незаконних закупівель ще на етапі їх моніторингу. Державна казначейська служба України (ДКСУ) проводить оплати за договорами, укладеними за результатами проведення закупівель, та контролює виконання вимог бюджетного законодавства у сфері закупівель. За даними ДКСУ, у січні – грудні 2020 року її органами було складено 227 попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства на загальну суму 7,5 млн євро. Переважна більшість попереджень стосувалась відсутності документів щодо закупівлі. Системи ДКСУ інтегруються з системою електронних закупівель. В автоматизованому режимі передається інформація про здійснення оплати за договорами про закупівлю. Рахункова палата може проводити постаудит закупівель державних органів (об’єктів контролю). Маючи план роботи на рік, Рахункова палата в межах здійснення заходів державного фінансового контролю може перевірити закупівлі, які проводив об’єкт контролю за період перевірки. Крім того, Рахункова палата проаналізувала звіт Мінекономіки про функціонування системи публічних закупівель. За її висновками, дані про близько 1,5 млрд євро економії є суперечливими. Аудитори вважають, що дані та висновки, наведені у звіті Мінекономіки, є недостатніми для комплексної оцінки стану функціонування системи публічних закупівель у 2020 році. Цієї інформації також недостатньо для оцінки забезпечення ефективного та прозорого здійснення таких закупівель, стану створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції. Думки експертів щодо вказаних цифр відрізняються. Одні зазначають про їх релевантність, адже механізм визначення економії бюджетних коштів є складним і деякі цифри можуть бути завищеними. Інші ж, навпаки, звертають увагу на те, що публічні закупівлі є ринковим механізмом, і вартість закупівлі, яка склалась наприкінці, часто відображає реальний стан справ на ринку. Громадський контроль держзакупівель здійснюється за допомогою платформи DOZORRO, яка об'єднує десятки громадських організацій. Ця платформа надає можливість обговорити конкретний тендер із потенційними та наявними постачальниками, дізнатись їхню експертну думку про правильність формулювань у тендерній документації, отримати професійну експертизу тощо. Це зручний інструмент для управління моніторингом, адже вести облік проконтрольованих процедур і знайдених порушень легко й доступно. Крім того, команда DOZORRO створила публічний модуль аналітики ВІ – безкоштовний аналітичний інструмент, що містить дані про всі закупівлі, проведені через систему Prozorro з 2015 року. Інформацію подано у вигляді зручних таблиць, аналітичних графіків та діаграм. Інструмент повністю інтегровано з системою Prozorro, тож дані автоматично оновлюються щодня. Формат відкритих даних дозволяє проводити необхідний аналіз. За 2020 рік DOZORRO скерувала понад 9 тис. листів до замовників, контролюючих чи правоохоронних органів. За результатами аналізу закупівель, спільнота DOZORRO спрямувала низку заяв про вчинення злочинів та інші порушення у сфері публічних закупівель: відкрито 7 кримінальних проваджень; розірвано 72 договори; притягнуто до відповідальності членів тендерного комітету чи уповноважених осіб у 46 випадках; скасовано 250 закупівель; внесено змін до тендерної документації у 390 закупівлях; за результатами звернень в АМКУ підтверджено випадки змов у 36 закупівлях. Опитані нами експерти відзначають повноту інформації, доступної громадськості. За бажанням можливо отримати всю необхідну інформацію про тендерну пропозицію. Окремі експерти зауважили тенденції до збільшення цієї інформації, розширення доступних полів, які дозволять підвищити якість та контроль закупівель загалом. Наприклад, це стосується такого поля, як «ціна за одиницю товару». Додавання цього поля дасть змогу проводити моніторинг цінових пропозицій, запобігати зловживанням у закупівлях та здійснювати більш якісний контроль у сфері публічних закупівель. 2.9. Оскарження публічних закупівель Скарги на публічні закупівлі можна подавати як до АМКУ, так і до суду. Ці інструменти застосовують по-різному. Відсоток оскарження закупівель до АМКУ, за різними оцінками, становить близько 8% з тих, хто має на це право. До Антимонопольного комітету України у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 надійшло 12 675 скарг, з яких прийнято до розгляду 11463 скарги (90%). За результатами розгляду скарг прийнято 11 353 рішення, зокрема: 3 808 відмов у задоволенні скарги (33,5%); 6 834 скарги задоволено повністю або частково (60,2%); 711 рішень про припинення розгляду скарг (6,3%). З одного боку, це свідчить про довіру до механізму оскарження та про достатньо активне використання його суб’єктами закупівель. З іншого боку, відсоток оскарження доволі високий і АМКУ щорічно розглядає тисячі скарг. У зв’язку з новими змінами щодо оскарження закупівель (підхід до оплати скарги залежно від вартості та предмета закупівлі, оплата виключно онлайн за подання скарги, можливість оскарження рішення замовника про скасування закупівлі, неможливість відкликання поданої скарги тощо) частка задоволених скарг зросла з 43 % до 65 %. Після 19 квітня 2020 року частка незадоволених скарг зменшилася з ≈37 % до ≈28 %, майже в шість разів зменшилася частка відхилених, а час, упродовж якого скаржники очікували на рішення Колегії АМКУ, зменшився із середнього показника 20 до 17 календарних днів у вересні 2020 року. Нововведення сприяли зменшенню кількості недобросовісних скаржників через додаткові запобіжники, які стримують від подання скарг виключно з метою затягування процесу закупівлі. Також експерти відзначають, що новацію в законодавстві, відповідно до якої сума скарги повертається у разі виграшу, теж позитивно сприйняли суб’єкти, а кількість оскаржень зросла. Попри це, скаржники сплатили до Державного бюджету у 2020 році більше коштів, ніж було заплановано. Для підвищення якості процесу оскарження також рекомендують проводити подальшу електронізацію скарг. Ще одним шляхом, який поліпшить цей процес, є стандартизація тендерної документації: у такому разі одразу буде зрозуміло, які пункти оскаржують та до чого найбільше апелюють скаржники. Варто наголосити на негативному аспекті оскаржень до АМКУ, а саме непослідовності практики рішень. Це підтверджують усі опитані нами громадські експерти та опубліковані дослідження,. Така практика негативно впливає на бажання оскаржувати, оскільки вартість скарги зросла і є вірогідність отримати рішення не на свою користь у схожих випадках. Вихід із цієї ситуації експерти убачають в узагальненні практики АМКУ, яка б, з одного боку, дозволила їм діяти в межах прийнятих ними рішень раніше, а з іншого – дозволила б суб’єктам оскарження прогнозувати результат поданої ними скарги в майбутньому. Також скаржникам потрібно адаптуватися до змін щодо подання доказів для обґрунтування правомірності при оскарженні вимог тендерної документації. Поки що немає практики, що й коли визнавати належними доказами та приймати до розгляду. Це призводить до повернення скарг зацікавленим особам. Судові оскарження, на думку експертної громадськості, мають невисоку ефективність. Учасники рідко звертаються до суду для захисту своїх прав у закупівлях. Причинами цього називають тривалість розгляду скарг (декілька місяців і більше), неможливість виконання окремих судових рішень на практиці (насамперед тих, що пропонують «перезавантажити» закупівлю з певного моменту, що складно, а інколи й неможливо реалізувати в межах системи Prozorro). Крім того, так само, як і з оскарженням в АМКУ, бракує послідовної практики судових рішень. Однією з проблем у судовій практиці є визначення підсудності справ з оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за Окружним адміністративним судом м. Києва щодо розгляду цієї категорії справ. Саме цей суд пов'язаний з великою кількістю корупційних скандалів. Докладніше про цей суд – у розділі ___. До проблеми корупції додається надзвичайне перевантаження ОАСК – майже тисяча справ на одного суддю. Ці причини нівелюють бажання суб’єктів господарювання оскаржувати рішення АМКУ.