Законодавчою базою діяльності судової гілки влади в Україні є Конституція та Закон про судоустрій і статус суддів (ЗССС). Конституція України гарантує здійснення правосуддя в Україні виключно судами, на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення поширюється юрисдикція судів. Делегування функцій судів не допускається. ЗССС своєю чергою є основним законом, який регламентує всі питання, пов’язані з діяльністю суддів (відбір, проходження служби, звільнення, оцінювання тощо).
Судова система в Україні складається із судів трьох інстанцій і побудована за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищою ланкою судової системи є Верховний Суд. Крім нього, в Україні діють два вищі спеціалізовані суди – Вищий суд з питань інтелектуальної власності (в процесі запуску) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Основним органом у судовій гілці влади є Вища рада правосуддя (ВРП). До її повноважень належить:
- безпосередня участь у призначенні суддів;
- ухвалення рішення про звільнення судді з посади, надання дозволу на арешт судді;
- розгляд скарг на рішення органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
- призначення членів ВККС;
- розпорядження бюджетними коштами, виділеними на діяльність суддів тощо.
ВРП формується з 21 члена, яких призначають органи самоврядування суддів, прокурорів, адвокатів, а також Президент, Парламент та представники вищих юридичних навчальних закладів і наукових установ. З недавнього часу (липень 2021 року) до відбору членів ВРП залучена Етична рада, яка надає висновки про відповідність кандидатів вимогам професійної етики та доброчесності.
В судовій системі також існує ряд державних органів, направлених на забезпечення функціонування судів. Наприклад, відбором суддів та проведенням кваліфікаційного оцінювання займається Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), а для забезпечення охорони (в тому числі судів, членів їх сімей) та підтримання громадського порядку в судах функціонує Служба судової охорони. Організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади здійснює Державна судова адміністрація (ДСА).
1.1.1. Незалежність суддів та судової влади
Незалежність судової влади в Україні найдоцільніше розглядати через «Основні принципи незалежності судових органів»:
1) Незалежність судових органів (інституційна незалежність).
Правова основа незалежності судів закріплена в Конституції України та Законі про судоустрій і статус суддів. Зокрема, ними встановлено такі принципи: здійснення правосуддя виключно судами; заборона будь-якого впливу на суддю; обов’язковість судового рішення; неможливість притягнення судді до відповідальності за ухвалене ним судове рішення (крім вчинення злочину/проступку) тощо.
2) Свобода асоціацій.
Конституція та ЗССС гарантують функціонування суддівського самоврядування для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів. Органами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України (РСУ), з’їзд суддів України. Найвищим органом є з’їзд суддів України, який складається з делегатів від усіх судів України. Одними із найважливіших повноважень цього органу є призначення суддів Конституційного Суду та обрання членів ВРП (10 із 21 члена).
3) Кваліфікація, підбір і підготовка.
Загальними вимогами до суддів є наявність громадянства, вік від 30 до 65 років, наявність вищої юридичної освіти та мінімум 5 років професійного стажу, а також знання державної мови.
Відбір суддів у всіх випадках проводить ВККС, але процедура відбору для місцевих судів та вищих судів (апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд) відрізняється. Зокрема, процедура відбору до місцевих судів складається із 15 етапів, основними з яких є: складання відбіркового іспиту, проходження спеціальної підготовки, складання кваліфікаційного іспиту (оцінювання практичних знань) та розгляд ВРП рекомендацій щодо відібраних кандидатів. Натомість процедура добору до вищих судів проводиться за процедурою кваліфікаційного оцінювання (дивитися нижче). Згідно із ЗССС відбір кандидатів проходить прозоро та відкрито. Громадськість та ЗМІ можуть бути присутніми під час перевірки іспитових робіт. Для участі в конкурсі кандидати мають подавати декларації про доходи, сімейні зв’язки та доброчесність, а також пройти спеціальну перевірку. Вказані декларації перевіряються відповідними органами.
Для забезпечення професійної підготовки суддів ЗССС закріплює проведення кваліфікаційного оцінювання суддів. Підставою для його проведення може бути заява судді або рішення ВККС. Під час проведення оцінювання перевіряється компетентність, професійна етика та доброчесність судді. Воно відбувається за двома етапами – складання іспиту (анонімне опитування та практичне завдання) та розгляд досьє і проведення співбесіди (досьє містить практично всю інформацію, пов’язану з діяльністю судді за весь час роботи). Оцінювання відбувається відкрито і прозоро, до його проведення залучена Громадська рада доброчесності (ГРД) при ВККС, яка надає свої висновки про відповідність суддів критеріям професійної етики та доброчесності. У разі негативного висновку ГРД щодо судді, ВККС може прийняти рішення про успішне проходження кваліфікаційного оцінювання такого судді лише кваліфікованою більшістю голосів (11 із 16 голосами). У разі непроходження кваліфікаційного оцінювання суддю може бути звільнено за рішенням ВРП.
Крім кваліфікаційного оцінювання, судді зобов’язані проходити підготовку для підтримання кваліфікації не рідше одного разу на три роки в Національній школі суддів України.
4) Умови служби та термін повноважень.
Суддя обіймає посаду безстроково, проте у 65 років повноваження припиняються. Держава гарантує довічне грошове утримання судді та пенсію, які закріплюються на рівні закону. Грошова винагорода судді, інші умови служби (в тому числі гарантії безпеки для суддів та членів їх сімей) також встановлюються законом. Просування по службі (переведення на вищу посаду) здійснюється за конкурсом.
Для забезпечення прозорості розгляду справ та з метою дотримання незалежності суддів в Україні функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка автоматично розподіляє справи в межах суду.
5) Покарання, усунення від посади і звільнення.
Вичерпний перелік підстав звільнення та припинення повноважень судді наведено у Конституції України. Рішення про звільнення судді ухвалює ВРП, також без її згоди суддю не може бути затримано/заарештовано чи взято під варту.
Законом передбачено також процедуру притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження здійснює ВРП, яка за результатами розгляду справи може винести попередження, накласти догану (з позбавленням права отримувати доплати), відсторонити суддю від посади/перевести до суду нижчого рівня або звільнити. Закон встановлює конкретні підстави для застосування наведених дисциплінарних стягнень та вичерпний перелік підстав для притягнення судді до відповідальності. Право на подання повідомлення про вчинення суддею дисциплінарного проступку має будь-яка особа.
1.1.2. Запобігання корупції в діяльності суддів
Для запобігання корупції в судовій системі законом передбачено функціонування низки антикорупційних інструментів.
По-перше, судді зобов’язані подавати декларації про майно та доходи, передбачені Законом про запобігання корупції, а також щорічні декларації про родинні зв’язки та декларації про доброчесність. Всі декларації є публічними.
По-друге, на суддів поширюються загальні правила щодо запобігання конфлікту інтересів, зокрема: обмеження щодо одержання подарунків, обмеження щодо сумісництва та суміщення посад; обов’язок передачі корпоративних прав, обмеження щодо роботи близьких осіб тощо. Проте певні особливості врегулювання конфлікту інтересів встановлюються й іншими законами. Зокрема, на суддів поширюються вимоги та правила процесуальних законів, які регламентують правила відводу та самовідводу від розгляду конкретних справ. Контроль та додержання вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів забезпечує Рада суддів України (орган суддівського самоврядування). Вона також надає методологічну підтримку для роз’яснення правил щодо конфлікту інтересів.
По-третє, на суддів поширюються вимоги щодо дотримання правил етичної поведінки. Основні вимоги щодо етичної поведінки закріплено в Кодексі етичної поведінки суддів, який затверджується З’їздом суддів України. Кодекс є підзаконним НПА, який складається з переліку статей, що закріплюють загальні вимоги до поведінки суддів, а також вимоги щодо поведінки під час судового розгляду і в позасудовій діяльності. За порушення закріплених вимог настає дисциплінарна відповідальність.