Антикорупційний порядок денної України продовжує розвиватися розючими темпами навіть в умовах війни. Разом із тим, у цьому дослідженні стверджується, що фокус на розбудові інституцій та правозастосуванні має бути збалансованим усуненням деяких з основних обмежень на шляху антикорупційної діяльності. Це дослідження представляє концепцію конструктивного запобігання, яка склалася у розроблених стратегіях, спрямованих на стимулювання антикорупційної діяльності та поведінки, та надає рекомендації щодо зміцнення деяких соціальних підвалин щодо боротьби з корупцією.
Основні моменти
Детальніше: джерело
Основні моменти
- Антикорупційну політику в Україні часто розглядають як три основні напрямки політики, які мають працювати в синергії: правовий, правоохоронний (каральний) та запобіжний.
- Запобігання є помилковим поняттям, проте в антикорупційній сфері воно ніколи не було чітко визначене. Насправді, у боротьбі з корупцією розрізняють два види запобігання: стримівальне запобігання та конструктивне запобігання. Стримувальне запобігання спрямоване на те, щоб призвести стимули до корупційної поведінки, тоді як конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну поведінку.
- Конструктивне запобігання має на меті стимулювати антикорупційну діяльність через зміцнення соціальних антикорупційних підвалин у спосіб, який неможливий для стримувального запобігання. Це досягається шляхом усунення системних обмежень на прагнення окремих осіб, громад, бізнесу, громадських діячів та організацій, щоб активно залучатися до порядку денної боротьби з формуванням корупції.
Детальніше: джерело